Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підряджати — а/ю, а/єш, недок., підряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех. Наймати або складати угоду, зобов язуючи виконати яку небудь роботу на певних умовах … Український тлумачний словник
відряджати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підряджати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відряджання — я, с. Дія за знач. відряджати 1) … Український тлумачний словник
відрядити — див. відряджати … Український тлумачний словник
зряджати — а/ю, а/єш, недок., зряди/ти, зряджу/, зря/диш, док., перех., діал. 1) Вбирати, чепурити. 2) Споряджати, збирати (в дорогу і т. ін.). || Відряджати куди небудь. 3) Наймати, домовляти … Український тлумачний словник
командирувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Те саме, що відряджати 1) … Український тлумачний словник
підряджання — я, с. Дія за знач. підряджати … Український тлумачний словник
підрядити — див. підряджати … Український тлумачний словник
поряджати — а/ю, а/єш, недок., поряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., діал. 1) перех. і неперех. Порядкувати. 2) перех. Налаштовувати, споряджати що небудь, готуючи до роботи, в дорогу і т. ін. 3) перех. Наймати, підряджати кого небудь … Український тлумачний словник
